Щороку 27 січня світ вшановує пам’ять мільйонів невинних людей, які стали жертвами одного з найстрашніших злочинів в історії людства — Голокосту. Цей день є символом скорботи за загиблими та застереженням для сучасного світу про небезпеку ненависті, ксенофобії та дискримінації.
Голокост: страшна сторінка історії
Голокост тривав з січня 1933 року, коли Адольф Гітлер прийшов до влади в Німеччині, і до травня 1945-го, завершившись разом із Другою світовою війною. 27 січня 1945 року війська Радянського Союзу визволили один із найбільших концтаборів смерті — Аушвіц-Біркенау, що став символом цієї жахливої трагедії.
За роки Голокосту нацисти та їхні пособники знищили понад 11 мільйонів людей, з яких понад 6 мільйонів були євреями. З-поміж них — понад 1,1 мільйона дітей, чиє життя обірвалося через нелюдську політику геноциду.
Україна як один із символів трагедії
Україна стала однією з найбільш постраждалих територій під час Голокосту. Бабин Яр у Києві — місце жахливих масових розстрілів, де за період окупації загинуло від 70 до 150 тисяч людей. Іншим символом трагедії став Дробицький Яр у Харкові, де знайшли свою смерть до 20 тисяч жертв. Ці місця — нагадування про нелюдську жорстокість і ціну, яку заплатило людство.
Чому важливо пам’ятати?
Пам’ять про Голокост є моральним обов’язком, який допомагає нам усвідомити важливість протидії ненависті та нетерпимості. Вона нагадує, що трагедії такого масштабу починаються з байдужості, упередженості та мовчазної згоди суспільства.
Цей день — не лише про скорботу, а й про відповідальність кожного з нас. Важливо зберігати пам’ять, виховувати толерантність і боротися з будь-якими проявами дискримінації.
Пам’ятаймо, щоб не повторити🕯️
